Формування         пізнавальної активності      дошкільників здійснюється в процесі навчання, де розвиваються пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприйман­ня, пам’ять, увага, уява, мовлення.

  • розвиток уваги
  • Для того, щоб підвищити загальну стійкість уваги, подбайте про гігієну розумової праці, освітлення та тем­пературу повітря, відсутність сторонніх звуків.
  • Враховуйте   індивідуальні особливості дітей – нер­вові й хворобливі діти частіше відволікаються, ніж здо­рові й спокійні.
  • Спробуйте навчити дитину такого правила: перед тим, як щось зробити, зупинитися («замри») на 10-15 се­кунд. Цього часу часто виявляється достатньо для того, щоб   помітно   підвищити   продуктивність  діяльності імпульсивної дитини.
  • Розвивайте довільну увагу – вчіть міркувати вголос.
  • Учіть відстрочуванню дії (дитина пояснює, що буде робити перед виконанням завдання).
  • розвиток пам’яті
  • Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколиш­нього світу, звертайте увагу на нові об’єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов’язуйте сприйняте з її минулим досвідом.
  • Застосовуйте методи ейдетики, які дають змогу розвивати пам’ять на імена, числа, обличчя, запахи,тактильні відчуття. Особливістю цих методів є:
  • якнайбільше       яскравості, емоційності;
  • візуалізація образів;
  • деталізація образів;
  • якнайменше логічності.
  • Учіть мнемічним способам запам’ятовування, та­ ким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.
  • розвиток мислення
  • Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до­питливість, намагання діяти з різноманітними предме­тами, бажання дізнаватись про них щось нове.
  • Знайомство з навколишнім світом повинно супро­воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль­ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити    зв’язки            (у теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль­нити.
  • Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як   повто­рення задачі, роз’яснення умов, пояснення логіки розумової дії.
  • Учіть думати самостійно, послідовно розміркову­вати, робити висновки.
  • Розвивайте мовлення дитини  в будь-якій розумовій діяльності.
  • Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну розминку (актуальні  запитан­ня, які ведучий може підібрати на власний розсуд).
  • розвиток уяви та творчих здібностей
  • Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.
  • Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра­цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.
  • Не поспішайте          з висновками про результат твор­чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).
  • Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.
  • Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбуваєть­ся кожна наступна операція в роботі уяви.
  • Допомагайте дитині стати «розумним         авантюрис­том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві­рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
Рекомендації вчителю щодо розвитку пізнавальної сфери дітей