Корисно знати , для батьків Підлітковий вік – найбільш вразлива і суперечлива пора в житті кожного з нас. Перші пошуки сенсу життя і власної індивідуальності, перші спроби знайти себе і ствердитися в суспільстві дорослих – все це відбувається в період, коли дитинство вже майже закінчилося, а доросле життя ще не почалося. І саме цей момент є чи не найважливішим на шляху розвитку особистості.
Підлітковим віком називають період з 10-11 до 18 років, коли прискорений фізичний розвиток дитини випереджає психологічний і соціальний. Починається період статевого дозрівання, збільшується збудженість центральної нервової системи. Ось чому підлітки стають більш дратівливими, образливими, нестриманими. У підлітковому віці в кров починає надходити величезна кількість гормонів росту та статевих гормонів. Завдяки їх складним і заплутаним взаєминам виникає різке збільшення росту, ваги тіла, пропорцій, починається статеве дозрівання, бурхливий перебіг і зміна емоцій. Сміх підлітка легко переходить в сльози, стан абсолютного щастя, різко обриваючись за незначної причини, змінюється смутком. Навіть незначне подразнення здатне перерости в гнів і викликати напад агресії.
Як правило, великий опір у підлітка викликає відчуття чогось нав’язуваного, того, що, на думку старших, укладається в загальноприйняті рамки пристойності і виховання (батьківська думка, стиль життя, поведінка). Підліток протестує тому, що не бажає бути відображенням чиїхось поглядів, він хоче сам знайти свій шлях, отримати власні помилки. Підліткам властиве критичне мислення: на будь-яке питання вони вимагають однозначної відповіді і оцінки (істина чи брехня, так чи ні). Ця особливість підліткової свідомості називається максималізмом і дуже критично сприймається нами, дорослими.
Що робити, якщо підліток бунтує?
У першу чергу: відмовтеся від права володіння. Відчуття того, що він комусь належить, викликає у підлітка природний протест і бажання самоствердитися будь-яким шляхом. Тому виключіть із спілкування з підростаючою дитиною словосполучення «ти повинен». Дозвольте їй мати свою власну точку зору, заохочуйте прояв самостійності.
Ваше завдання не в тому, щоб дати дитині набір стереотипних установок на всі випадки життя, а в тому, щоб виховати в ній здатність самостійно вирішувати свої проблеми.
Не намагайтеся вибрати друзів підлітку. Звичайно ж, ви хочете захистити його від поганої компанії, але, нав’язуючи нецікавих йому однолітків, ви тільки підштовхуєте його в компанію, яка вам не сподобається.
Не загострюйте увагу на невдачах. Підтримайте підлітка, навіть якщо у нього щось не виходить. Будь-якій людині неприємно зіштовхуватися з нагадуванням про власні промахи.
Прислухайтесь до думки підлітка. Не пригнічуйте його бажання брати участь в обговоренні сімейних питань, адже він – особистість, що має повне право висловлювати свої думки та побажання, тим більше, якщо розмова стосується всієї родини та безпосередньо його. Вислухуючи його думку, не робіть йому формальної послуги. Заохочуйте прагнення підлітка відстоювати свою точку зору, сперечатися з вами, але аргументувати. Цим ви тренуєте його вміння чинити опір сумнівному впливу вулиці.
Спробуйте зрозуміти підлітка, а не підлаштувати його під себе, адже ваше основне завдання – не маніпулювати ним, а підтримати його і ненав’язливо допомогти пройти нелегкий шлях дорослішання.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ