ЯК КРАЩЕ ВИЯВЛЯТИ ЛЮБОВ ДО СВОЄЇ ДИТИНИ – ПІДЛІТКА

(рекомендації з книги Г.Чепмена «П’ять мов любови у підлітків»)

Слухайте підлітка. Ви не зможете належним чином виховувати підлітків, якщо не прислухатиметесь до того, що вони говорять. Батьки, які нехтують слова підлітків, майже не мають шансів задовольнити емоційні потреби останніх і скерувати їх у позитивному напрямку. Провід має починатися там, де в певний момент перебуває підліток. Не прислухаючись до нього, батьки не зможуть зробити перший крок. І навпаки, слухаючи підлітка, ви застосовуєте мову любові, яка полягає у змістовному спілкуванні, тобто приділяєте увагу тільки йому. У такий спосіб ви даєте підліткові зрозуміти, що вважаєте його особою, гідною уваги, і даруєте йому частину свого життя.
Вчіть підлітка керувати гнівом у позитивний спосіб. Це, можливо, означає, що вам доведеться попрацювати також і над своїм умінням долати гнів. Багатьом самотнім батькам довелося пережити чимало спалахів люті. Хтось навчився скеровувати їх у безпечне русло; хтось намагається сховати гнів глибоко всередині; ще хтось не стримується й одразу вибухає сердитими словами, а часом вдається і до не надто адекватної поведінки. Навряд чи підліток позитивно реагувати на ваші спроби допомогти, доки не побачить, що ви теж докладаєте зусиль, аби подолати власну схильність до приступів гніву.
Ласкаво, але водночас і твердо вимагайте у підлітка дотримання правил. Підліток має знати: батькам вистачить рішучості сказати «ні», якщо вони вважатимуть певні речі шкідливими для нього. Якщо ви можете вдвох обговорити й узгодити перелік правил і наслідків, до яких призводить порушення цих правил, тим краще. Це допоможе підліткові усвідомити, що і тато, і мама піклуються про нього однаковою мірою.
Намагайтеся дарувати підліткові любов, не ставлячи умов. Погано поводиться підліток чи добре, йому потрібно відчувати, що хтось турбується про нього і щиро його любить; найкраще, коли це робить не хто-небудь, а батьки. Якщо ви поставите перед собою мету – задовольняти потребу вашої дитини-підлітка в любові, то таким чином створюватиме найбільш сприятливу для виховання атмосферу.
Подумайте про те, щоб створити групи взаємопідтримки самотніх батьків. Таки групи вже існують у деяких країнах і часто спонсоруються громадськими та церковними організаціями, а також навчальними закладами. Частина батьків таких груп уже набули певного досвіду і можуть поділитися різними практичними ідеями щодо виховання дітей у неповній сім’ї з батьками, які щойно ступили на цей нелегкий шлях і вельми потребують доброї поради і просто підбадьорення.
Користуйтесь допомогою рідні, друзів. Якщо ваші рідні живуть неподалік, і ви вважаєте, що вони можуть позитивно вплинути на підлітка, не вагаючись звертайтесь до них по допомогу.
ЯК ПРОВОДИТИ ЗМІСТОВНІ РОЗМОВИ З ПІДЛІТКОМ

(рекомендації з книги Г.Чемпена «П’ять мов любови у підлітків»)

Коли підліток говорить, дивіться йому у вічі. Це допоможе вам не відволікатися і покаже співрозмовникові, що ваша увага повністю зосереджена на ньому. Не закочуйте з обуренням очі, не заплющуйте їх, коли отримуєте удар «нижче пояса», не дивіться поверх голови підлітка і покиньте звичку розглядати свої нігті, коли він до вас говорить.
Коли ви слухаєте свою дитину-підлітка, то відкладіть всі справи. Пам’ятайте: справжнє змістовне спілкування вимагає, щоб зосередили на іншій людині всю свою увагу. Як що ви дивитесь, читаєте чи робите щось настільки важливе, що не можете в ту ж мить переключатися на підлітка, то відверто це визнайте. Позитивним підходом до такої ситуації будуть слова на взірець: «Я знаю що ти намагаєшся поговорити зі мною, і мені справді цікаво. Але я хотів би вислухати тебе максимально уважно, а зараз не можу цього зробити. Дай мені десять хвилин, я закінчу свої справи, сяду і тебе вислухаю». Більшість підлітків поставляться до таких слів з розумінням.
Прислухайтесь до почуттів. Запитайте у себе: «Які почуття турбують мою дитину?» Коли вам здаватиметься , що відповідь на це запитання вам уже відома, переконайтесь. Наприклад: «Скидається на те, що ти розчарований, бо я забув(ла)…» Так ви дасте підліткові нагоду детально пояснити, що саме його непокоїть, а також засвідчите, що уважно його слухаєте.
Стежте за мовою тіла. Стиснуті кулаки, тремтячі руки, сльози, насуплені брови, неспокійний погляд – усе це може стати для вас ключем до розуміння того, що саме відчуває підліток. Іноді тіло каже одне, слова – інше Поставте підліткові запитання, аби переконатися, що вам справді вдалося збагнути його почуття.
Не перебивайте. Дослідження показують, що в середньому ми слухаємо співрозмовника сімнадцять секунд перед тим, як перебити його і висловити свою думку. У такий спосіб можна припинити розмову ще до того, як вона розпочнеться. На цій стадії розмови ваша мета – не захищати себе чи виправляти підлітка; наразі вам потрібно зрозуміти його думки, почуття та бажання.
Повторюйте та перепитуйте. Коли вам починає здаватися, наче ви розумієте про що йдеться, переконайтесь, повторивши слова підлітка (як ви їх розумієте), і перепитайте: «Отже ти говориш…Правильно?» або «То ти кажеш, що…». Це допомагає уникнути непорозумінь і добре осягнути те, про що говорить підліток. Пам’ятайте, ви намагаєтесь відповісти на такі запитання: «Що думає моя дитина? Що вона відчуває? Чого хоче від мене?» Доки у вас не буде чітких відповідей, не намагайтесь висловлювати власні ідеї, бо ви ще до цього не готові.
Виявляйте розуміння. Підліткові потрібно знати, що його почули і зрозуміли. Припустимо, ви перепитуєте: «Отже, ти кажеш, що хочеш поїхати на узбережжя моря з трьома друзями і хочеш кермувати машиною, бо вони не мають водійських прав, і хотів би, щоб я заплатив за бензин і за житло, бо вам не вистачає грошей…Ти про це просиш?» Якщо підліток відповідає ствердно, то можете виявити розуміння: «Так, гадаю, тобі б це сподобалося. Ви б добре там повеселилися». Висловлюючи розуміння, ви таким чином надаєте підліткові вагомості у його власних очах, що ставитеся до нього як до особистості.
Просіть дозволити вам висловити своє бачення ситуації. «Хочеш послухати, що я про це думаю?» Якщо у відповідь підліток каже «Так», то поділіться з ним своїми думками, ідеями та почуттями з цього приводу. Якщо ж ви чуєте: « Та ні, навряд…», то розмову закінчено, і поїздку до моря, вочевидь, відкладено на майбутнє. Якщо ви висловили розуміння думок, почуттів та бажань підлітка, то цілком ймовірно, що й він захоче вислухати вас, хоч може й не погоджуватися з вами.

РЕЦЕПТИ СТВОРЕННЯ МІЦНОЇ ЗВЕДЕНОЇ СІМ’Ї

(рекомендації з книги Г.Чемпена «П’ять мов любови у підлітків»)

Першим і найважливішим елементом є безумовна любов. Батьки мають подавати приклад, щиро люблячи одне одного й усіх дітей, які є у сім’ї. І підлітки, і молодші діти мають усвідомлювати, що ви любите їх попри все. Не можна сказати чи давати зрозуміти: «Ми любитимемо тебе, якщо ти добре ставитимешся до інших (якщо робитимеш те, що ми кажемо; якщо любитимеш нас)» Якщо любов обмежувати якимись умовами, то вона перестає бути любов’ю. Любов – це вибір. Це рішення дбати про чиїсь інтереси; це намагання задовольняти чиїсь потреби. Кожному підліткові треба знати, що хтось ревно про нього піклується, вважає його важливим для себе і вірить, що, старанно працюючи, він може покращити життя не тільки собі, але й іншим.

П’ять основних способів виразити безумовну любов – це подарунки, сповнений любов’ю доторк, служіння, змістовне спілкування і слова утвердження. Підліткові потрібно чути від вас усі п’ять мов любові, проте найбільше і найчастіше – свою первинну мову любові.

Другий елемент – це справедливість. Будь ласка, пам’ятайте, що справедливість – це не обов’язково одноманітність. Всі ваші діти різняться між собою, навіть якщо вони вам рідні. Іноді, намагаючись бути справедливими, батьки ставляться до всіх дітей однаково. Проте насправді це вельми й вельми несправедливо. Діти різні, і те, що змушує одного відчути вашу любов, зовсім необов’язково спрацює з іншим. Якщо в одного підлітка первинна мова любові полягає в подарунках, а в іншого – у змістовному спілкуванні, і ви даєте кожному з них однаковий подарунок, то перший отримає на емоційному рівні набагато більше, ніж другий. Справедливість у цьому випадку означає намагання однаковою мірою задовольняти різні потреби кожної дитини чи підлітка.

Третій елемент – увага. Виявляйте інтерес до світу, в якому живе підліток, ходіть з ним на заходи, в яких він бере участь і де вам можна бути присутнім, цікавтесь його шкільним та суспільним життям, прислухайтеся до його ідей, бажань та почуттів; словом, увійдіть у його світ і залишайтесь там. Дослідження засвідчують, що переважно підлітки прагнуть проводити з батьками більше часу, не менше.

Четвертий елемент – дисципліна. Підліткам страшенно потрібні певні межі. Батьки, які поводяться відповідно до стереотипу «Ти – підліток. Роби, що хочеш», фактично прирікають свою дитину-підлітка на невдачу. Життя, в якому немає меж, невдовзі просто втрачає сенс. Люблячі батьки встановлюють певні межі, щоб оберегти підлітка від небезпеки і прищеплювати йому вміння поводитися відповідально і контролювати власну поведінку.

ЯК КРАЩЕ ВИЯВЛЯТИ ЛЮБОВ ДО СВОЄЇ ДИТИНИ – ПІДЛІТКА