1. Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.
2. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю.
3. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
4. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
5. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками , куштувати на смак і відчувати елементи навколишнього світу.
6. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо.
7. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.
8. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті , уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках тощо.
9. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.
10. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини!
11. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома!
П’яти-шестирічна дитина повинна знати й уміти:
Розвиток мовлення:
будувати складні речення різних видів. Наприклад, складати речення із запропонованих слів: малюнок, дівчинка, малювати, фарбами;
швидко утворювати нові словосполучення. Наприклад: шапка з хутра – хутряна шапка;
пояснювати зміст прислів’їв;
складати оповідання по одній картинці, по серії картинок, з життя;
виразно виконувати вірші, з різною інтонацією передавати рядки, що містять радість, замилування, смуток і т.д.
Увага:
– виконувати завдання, не відволікаючись , близько 15 хвилин;
– знаходити 5-6 відмінностей між предметами й між двома малюнками;
– утримувати в поле зору 8-10 предметів;
– копіювати в точності візерунок або рух;
– легко грати в ігри на уважність і швидкість реакції. Наприклад, називайте іменники, але перед грою домовтеся: якщо почув назву шкільних речей – скласти руки на столі, дика тварина – поклав руки на плечі й т.д.
Пам’ять:
– запам’ятовувати 8-10 картинок;
– запам’ятовувати щиталочки й скоромовки;
– запам’ятовувати фрази («Юля й Олена малюють кольоровими олівцями», «Олена грала кубиком, м’ячем, лялькою й ведмедиком»);
– розповідати по пам’яті оповідання, казки, вірші, зміст картинок;
– повторювати в точності текст, що складається з 3-4 речень.
Мислення:
– закінчити речення: « Якщо стіл вище стільця, то стілець…», «Якщо ріка глибше струмка, то струмок…»;
– знаходити зайве слово серед групи слів, наприклад: «Ложка, чашка, виделка, трактор, каструля», пояснити відповідь;
– відповідати на мудрі питання, наприклад: «Чим схожі й чим відрізняються кішка й білка?»;
– визначати послідовність подій;
– знаходити й пояснювати невідповідності на малюнках;
– знаходити й пояснювати відмінності між предметами і явищами;
– знаходити серед запропонованих предметів зайвий, пояснюючи свій вибір.
Дрібна моторика:
– складати з конструкторів за зразком будь-яку фігуру. Скласти з паперу, по показаному дорослим зразку, простий предмет (кораблик, човник);
– вирізати ножицями складну фігуру по контурі, намальованому на аркуші паперу;
– виконувати аплікації на папері як самостійно, так і за зразком;
– складати пазли без сторонньої допомоги;
– регулювати силу натиску на олівець і кисть, змінювати напрямок руху руки залежно від форми зображеного предмета;
– розташовувати зображення на всьому аркуші або в заданих межах: на одній лінії, на широкій смузі;
– штрихувати малюнки, не виходячи за їхні контури. Акуратно розфарбовувати складні малюнки;
– орієнтуватися в зошиті в клітку або в лінійку.
Навколишній світ:
– називати свої імена й прізвище, своїх родичів;
– знати назва свого міста, столиці, країни, планети;
– знати назви основних професій людей; пояснювати. Чим характерні ці професії, яку користь приносять людям;
– називати пори року, частини доби, дні тижня в їхній послідовності;
– називати весняні, літні, осінні й зимові місяці;
– відрізняти хижих, диких тварин від травоїдних, домашніх;
– відрізняти перелітних птахів від зимуючих;
– відрізняти садові квіти від польових;
– відрізняти дерева від чагарників;
– називати всі явища природи.