Триво́жність — індивідуальна властивість особи, риса характеру, що проявляється схильністю до надмірного хвилювання, стану тривоги в ситуаціях, які загрожують, на думку цієї особи, неприємностями, невдачами, фрустрацією. Важливо, що мова йде про психологічну загрозу, тобто таку, що має суб’єктивний характер і не проявляється як фізична небезпека.
Як страх, так і тривога є адекватними реакціями на небезпеку, але в разі страху небезпека очевидна, об’єктивна, а в разі тривоги вона прихована і суб’єктивна. Інакше кажучи, інтенсивність тривоги пропорційна тому змісту, який для даної людини має дана ситуація. Причини ж її тривоги, по суті, їй невідомі або неусвідомлені.
Давайте розглянемо аспекти нашого психічного існування, це
- Думки (переконання, образи, уявлення, спогади);
- Фізичні реакції:
- Настрій (емоції, почуття);
- Поведінка
Всі ці 4 компоненти взаємопов’язані. Зміна в якомусь одному компоненті потягне за собою зміну інших компонентів. Наприклад, якщо подумати по іншому, зміниться і настрій, і фізичні реакції, і поведінка.
Компонентом тривожності є Думки.
Проявляється тривожність в агресивності, відгороженністі, хвилюванні, паніці, роздратованості, конформізмі, тощо. Тобто, також ми бачимо прояви в поведінці і настроях.
Коли інформації не вистачає, наш мозок добудовує образ до цілого, який не зовсім відповідає реальності.
Права півкуля мозку відповідає за образ та емоційне забарвлення. Ліва півкуля відповідає за аналітичну обробку інформації, розвивається в процесі ґенезу, витрачає набагато більше енергії для своєї роботи (споживає 20% глюкози від загальної кількості споживання) і є основою для роботи в когнітивно-поведінкової терапії. В сучасному світі робота з тривогою потребує значної кількості мисленнєвих аналітичних операцій.
Практична робота з тривогою.
1. Відповісти на питання: Про що ти тривожишся? Тобто виявити та виписати конкретну думку, яка викликає в тебе емоційний стан.
2. Відповісти на питання: Чи можу я саме зараз щось зробити в цій ситуації?
Якщо відповідь «Ні», змусити себе перестати хвилюватися і переключитися на якусь іншу справу. Хвилюватися марно.
Якщо відповідь «Так», що тут варто зробити:
– знайти якомога більше необхідної інформації. Дуже часто нам її не вистачає, а з ЗМІ – вона подається однобоко. Чим більшою кількістю інформації з правдивих перевірених авторитетних джерел ми володіємо, тим краще будемо усвідомлювати реалістичність проблеми;
– скласти план рішення проблеми;
– визначити різні варіанти рішення і розподілити їх у часі: що можна зробити зараз, а що пізніше;
– якщо є щось, що можна зробити саме зараз – зробити це і перестати хвилюватися! Якщо ні – спланувати що і коли треба зробити і перестати хвилюватися, переключитися на іншу справу (спілкування з родичами та друзями, хатню роботу, хобі, читання книжок, саморозвиток, тощо).
Тривожні думки, як і всі наші думки, мають нейронні зв’язки. (Мозок являє собою морфологічний субстрат і складається з нервових клітин – нейронів. В основі формування звички, думки лежить поєднання нейронів в нейронні ланцюжки, а потім в нейронні структури. Нейронні ланцюжки формуються на протязі життя). Якщо ми звикли хвилюватися, ми «ганяємо» наші думки по одним і тим же нейронним ланцюжкам. Необхідно припинити це робити, тоді «тривожні нейронні ланцюжки» стануть слабшими, а ми станемо більш спокійними.
Пропоную розгляну схему доктора психології, професора Йельського університету, автора книги «Свобода від тривоги» Роберта Ліхи (англ. Robert L. Leahy) та з’ясувати свою зону в сучасній ситуації.

А далі можна попрацювати з таблицею:
Конкретна думка, яка викликає тривогу | Оцінити тривогу у % | Конкретний план дій (думки – відповіді) СТОП-тривога | Оцінити тривогу у % після спланованих заходів |
1. Як не заразитися короновірусом 2. Куди звертатися, якщо виникнуть симптоми 3… (неправильною буде думка – я хвилююся із-за короновіруса) | ТРИВОГА 100% | 1. Користуватися маскою, рукавичками, промивали слизові оболонки, оброблювати руки антисептиком, тримати дистанцію тощо 2. Зателефонувати своєму дільничому лікарю. Звернутися до лікарів, які дистанційно консультують тощо 3…. |
Таким чином, можна сформувати в собі таку навичку роботи з тривогою, та її стане значно менше в нашому житті!
Підготовлено психологом Н.В. Соловйовою