Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, – допоможіть їй стати собою.

Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати. Ви – не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись, і у п’ять, і в п’ятдесят років.

Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи доньки. Найгірше, якщо можете, а не робите.

Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Сім батьківських заповідей (за Янушем Корчаком)