1. Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

2. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю.

3. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

4. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

5. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками , куштувати на смак і відчувати елементи навколишнього світу.

6. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо.

7. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

8. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті , уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках тощо.

9. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.

10. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини!

11. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома!

П’яти-шестирічна дитина повинна знати й уміти:

Розвиток мовлення:

будувати складні речення різних видів. Наприклад, складати речення із запропонованих слів: малюнок, дівчинка, малювати, фарбами;
швидко утворювати нові словосполучення. Наприклад: шапка з хутра – хутряна шапка;
пояснювати зміст прислів’їв;
складати оповідання по одній картинці, по серії картинок, з життя;
виразно виконувати вірші, з різною інтонацією передавати рядки, що містять радість, замилування, смуток і т.д.
Увага:

– виконувати завдання, не відволікаючись , близько 15 хвилин;

– знаходити 5-6 відмінностей між предметами й між двома малюнками;

– утримувати в поле зору 8-10 предметів;

– копіювати в точності візерунок або рух;

– легко грати в ігри на уважність і швидкість реакції. Наприклад, називайте іменники, але перед грою домовтеся: якщо почув назву шкільних речей – скласти руки на столі, дика тварина – поклав руки на плечі й т.д.

Пам’ять:

– запам’ятовувати 8-10 картинок;

– запам’ятовувати щиталочки й скоромовки;

– запам’ятовувати фрази («Юля й Олена малюють кольоровими олівцями», «Олена грала кубиком, м’ячем, лялькою й ведмедиком»);

– розповідати по пам’яті оповідання, казки, вірші, зміст картинок;

– повторювати в точності текст, що складається з 3-4 речень.

Мислення:

– закінчити речення: « Якщо стіл вище стільця, то стілець…», «Якщо ріка глибше струмка, то струмок…»;

– знаходити зайве слово серед групи слів, наприклад: «Ложка, чашка, виделка, трактор, каструля», пояснити відповідь;

– відповідати на мудрі питання, наприклад: «Чим схожі й чим відрізняються кішка й білка?»;

– визначати послідовність подій;

– знаходити й пояснювати невідповідності на малюнках;

– знаходити й пояснювати відмінності між предметами і явищами;

– знаходити серед запропонованих предметів зайвий, пояснюючи свій вибір.

Дрібна моторика:

– складати з конструкторів за зразком будь-яку фігуру. Скласти з паперу, по показаному дорослим зразку, простий предмет (кораблик, човник);

– вирізати ножицями складну фігуру по контурі, намальованому на аркуші паперу;

– виконувати аплікації на папері як самостійно, так і за зразком;

– складати пазли без сторонньої допомоги;

– регулювати силу натиску на олівець і кисть, змінювати напрямок руху руки залежно від форми зображеного предмета;

– розташовувати зображення на всьому аркуші або в заданих межах: на одній лінії, на широкій смузі;

– штрихувати малюнки, не виходячи за їхні контури. Акуратно розфарбовувати складні малюнки;

– орієнтуватися в зошиті в клітку або в лінійку.

Навколишній світ:

– називати свої імена й прізвище, своїх родичів;

– знати назва свого міста, столиці, країни, планети;

– знати назви основних професій людей; пояснювати. Чим характерні ці професії, яку користь приносять людям;

– називати пори року, частини доби, дні тижня в їхній послідовності;

– називати весняні, літні, осінні й зимові місяці;

– відрізняти хижих, диких тварин від травоїдних, домашніх;

– відрізняти перелітних птахів від зимуючих;

– відрізняти садові квіти від польових;

– відрізняти дерева від чагарників;

– називати всі явища природи.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ